зараз менi лише 16,але у цьому життi є багато людей, які мають для мене особливе значення. Колись мала кращу подругу,з якою дружила з 5 класу, але вона проміняла мене на інших. Забула мене. Чому я так не вмію? Говорять,що втрачаючи одне, взамін отримуєш інше. Це правда. Що лiта до нас у мiсто приїжджає маленька дівчинка, хоч їй уже й 14, та для мене вона назавжди залишиться маленьким янголятком.*вона живе на заході україни , тим часом коли на сході,у мілітополі,живе не менш важлива мені людина.цим літом вона була тут, і це було найкраще літо:) на день міста познайомилася з чудовим юнаком,з яким за місяць спілкування повідомлень більше ,ніж подруги за 6 років!він вже тиждень погрожує перевіри