Пам’ятаєш питаю? – питаю.
Ні, - говорить, - не пам’ятаю.
Пам'ять, - говорить, - це як речі з Китаю –
їх так багато, що в них немає жодного сенсу.
Що мені з пам’яті? Все одно не воскресну.
І ти не воскреснеш, навіть не розраховуй.
Зима буде довгою.
Готуйся, коли іще не готовий.
Чому, - кажу, - не готовий? Давно готовий.
Бачиш цей чорний бушлат і дим портовий?
Бачиш ці гострі ножі і бойові кастети?
Я десять років намагався дізнатися, де ти.
Я десять років хотів усвідомити, з ким ти.
Якщо ти нічого не зрозуміла,
можу ще раз тобі повторити.
Не треба, - каже, - я все одно не зрозумію.
Я все пам’ятаю. Я маю яку не яку надію.
Але що мені з пам’яті? Хіба що зневіра й розпач.
Пам'ять, вона як рі