Я дивилась в очі й плакала,
і звідки в мене взялось стільки сліз?
Щось про любов колишню там балакала,
тобою колись давно кохана міс.
Не відчував ти нічого, навіть жалю,
до тої, за якою сам вмирав.
Сказав лише "та йди ти...я прощаю",
і далі собі тихо почвалав.
Щось я ще кричала про якісь коліна
що стану, далі ти просто вже не чув.
В мені нарешті відбулися зміни,
і аж тепер ти це сповна відчув.
При зустрічі не буду вже тремтіти,
не буде мною керувати гнів.
Лиш жаль, що ти даруєш для тієї квіти,
що і не варта навіть бур'янів.
1.07.2015