Предыдущая публикация
Левая колонка
Последний визит: 17 янв 2021
Фильтр
Дорогі друзі, щиросердечно запрошуємо усіх бажаючих відвідати літературно-музичний вечір «Пахнуть квітами мамині руки». Детальна інформація в оголошенні. Будемо раді Вас бачити!
Пахнуть квітами мамині руки,
Полем, літом, волошками в житі.
Небом осені в миті розлуки
Пахнуть руки найкращі у світі.
Черемшиною, рутою-м’ятою,
Що тримають в п’янкому полоні,
Свіжим хлібом і рідною хатою
Пахнуть мамині теплі долоні.
Пахнуть світлим дитинством і казкою,
Що навчала добра і любові,
Сонцесяйним промінням і ласкою,
Навіваючи сни кольорові.
Поцілунком до них прихилюся я,
За неспокій попрошу пробачення.
І подвою в обіймах матусиних
Кожну мить, що розлукою втрачена.
© Світлана Вітер
Пахнуть квітами мамині руки,
Полем, літом, волошками в житі.
Небом осені в миті розлуки
Пахнуть руки найкращі у світі.
Черемшиною, рутою-м’ятою,
Що тримають в п’янкому полоні,
Свіжим хлібом і рідною хатою
Пахнуть мамині теплі долоні.
Пахнуть світлим дитинством і казкою,
Що навчала добра і любові,
Сонцесяйним промінням і ласкою,
Навіваючи сни кольорові.
Поцілунком до них прихилюся я,
За неспокій попрошу пробачення.
І подвою в обіймах матусиних
Кожну мить, що розлукою втрачена.
© Світлана Вітер
Присвячую зустрічі випускників 2002 р. випуску
спеціальності «Облік і аудит» 15 років збігли, як один,
З тих пір як ми отримали дипломи,
І теплу зустріч в кольорах світлин,
На довгу пам'ять збережуть альбоми. На рідний повернулися поріг
І ностальгічно в зелені бульвару
Здалось, що інших не було доріг,
Неначе знов разом йдемо на пари. А доля склалась в кожного своя,
Для руху різні роздала вітрила.
Приємно, що життєва течія
Ніяким чином дружби не змінила. І захопили спогади рясні,
Вдалося з ними, хоч на мить забутись
І юності згадати світлі дні,
В які з любов’ю хочеться вернутись. Спасибі, що зібратися змогли
Та як жилося щиро розказали.
Які б дороги знов не розвели,
На все жит
спеціальності «Облік і аудит» 15 років збігли, як один,
З тих пір як ми отримали дипломи,
І теплу зустріч в кольорах світлин,
На довгу пам'ять збережуть альбоми. На рідний повернулися поріг
І ностальгічно в зелені бульвару
Здалось, що інших не було доріг,
Неначе знов разом йдемо на пари. А доля склалась в кожного своя,
Для руху різні роздала вітрила.
Приємно, що життєва течія
Ніяким чином дружби не змінила. І захопили спогади рясні,
Вдалося з ними, хоч на мить забутись
І юності згадати світлі дні,
В які з любов’ю хочеться вернутись. Спасибі, що зібратися змогли
Та як жилося щиро розказали.
Які б дороги знов не розвели,
На все жит
На этом пока всё
Войдите в ОК, чтобы посмотреть всю ленту
311
- Людмила Половинкина СавчукНикополь
- БУСИНКА материалы для творчестваКропивницкий
- Марiчка ВышивкаБисеромХарьков
- Тамара Глущенкос.Черевки
- Марія ЯремаСамбір