Лист московському братові: “Вітаю, брате! Як живеш?..”
Вітаю, брате! Як живеш?
У вас все добре, сподіваюсь?
Давно не бачились. Авжеж.
Два роки, як не помиляюсь.
Пробач, але у нас війна.
Справжнісінька! Ти уявляєш?
Кінця і краю їй нема!
А ти про неї і не знаєш.
В Москві, напевно, благодать –
Ваш спокій так охороняють:
І совість, й розум міцно сплять,
Коли їх добре колисають
Та ще й розказують казки,
Як у Росії все чудово.
У вас там «гарні мужики»
При владі нині! Чесне слово!
Росточком, правда, не вдались,
Зате надміру головаті.
Ті голови так розрослись,
Що тісно їм у власній хаті.
Ото ж і пхають їх весь час
До хат чужих ( куди й не просять)
В Молдову, в Грузію. Й до нас
Уже залізли. Чи не до