Предыдущая публикация
Левая колонка
Последний визит: 16 янв 2021
Фильтр
Війна
Прийшло горе в Україну -
Не здригнулася Вона.
Залишаємо родину -
Необ'явлена війна.
Вчора ти був нашим братом,
А сьогодні ворог наш.
Став для всіх ти лютим катом,
Сотні куль ти шлеш у нас.
Що тобі до України?
Чи не вистачить землі?!
Відбудуй свої руїни,
Помізкуй в своїм кремлі.
Ти на кого підняв зброю?
Йдуть стерв'ятники твої...
Що зробилося з тобою?
Кров тече по всій землі.
Україно моя мила,
Знов натягують ярмо.
За цей час ти посивіла,
Відбиваючи лайно.
Путін, любиш ти брехати,
Що твоїх солдат нема.
На весь світ тобі начхати,
Совість в тебе шкутильга.
Ти пишаєшся собою,
Що забрав півострів Крим.
Мати справу із тобою -
Все одно що з бісом тим.
М'язами своїми граєш -
Хочеш залякати
Прийшло горе в Україну -
Не здригнулася Вона.
Залишаємо родину -
Необ'явлена війна.
Вчора ти був нашим братом,
А сьогодні ворог наш.
Став для всіх ти лютим катом,
Сотні куль ти шлеш у нас.
Що тобі до України?
Чи не вистачить землі?!
Відбудуй свої руїни,
Помізкуй в своїм кремлі.
Ти на кого підняв зброю?
Йдуть стерв'ятники твої...
Що зробилося з тобою?
Кров тече по всій землі.
Україно моя мила,
Знов натягують ярмо.
За цей час ти посивіла,
Відбиваючи лайно.
Путін, любиш ти брехати,
Що твоїх солдат нема.
На весь світ тобі начхати,
Совість в тебе шкутильга.
Ти пишаєшся собою,
Що забрав півострів Крим.
Мати справу із тобою -
Все одно що з бісом тим.
М'язами своїми граєш -
Хочеш залякати
Те, що я не найкраща, усім вам давно зрозуміло,
А чи є ті найкращі? Півсвіту пройди - не знайдѐш.
Та ніколи в житті не сказала на чорне я біле.
По-своє̀му кохаю, тендітно і вірно, без меж.
Те, що я дуже вперта, помітно й дитині в садочку,
А покірних багато, всім ближчі такі по душі.
Та я з радістю вранці вдягатиму сина в сорочку,
І любов материнську свою віддавати доньці.
Я до люті складна, і таке мені часто казали,
Але все, що в мені, я не зміню, хай буде моє.
Розлучають людей, взагалі, не кордони й вокзали,
Якщо мають кохати - то будуть, таких, як ви є.
Можеш бігти й шукати оту, що не скаже ні слова,
Та, що буде терпіти всі зради й не зможе піти.
Якщо так, то у нас із тобо
А чи є ті найкращі? Півсвіту пройди - не знайдѐш.
Та ніколи в житті не сказала на чорне я біле.
По-своє̀му кохаю, тендітно і вірно, без меж.
Те, що я дуже вперта, помітно й дитині в садочку,
А покірних багато, всім ближчі такі по душі.
Та я з радістю вранці вдягатиму сина в сорочку,
І любов материнську свою віддавати доньці.
Я до люті складна, і таке мені часто казали,
Але все, що в мені, я не зміню, хай буде моє.
Розлучають людей, взагалі, не кордони й вокзали,
Якщо мають кохати - то будуть, таких, як ви є.
Можеш бігти й шукати оту, що не скаже ні слова,
Та, що буде терпіти всі зради й не зможе піти.
Якщо так, то у нас із тобо
Шекспир сказал: Я всегда чувствую себя счастливым, Ты знаешь, почему? Потому что я ничего ни от кого не жду. Ожидания всегда боль ... Жизнь коротка ... Так что люби свою Жизнь ... Будь счастлива ... И Улыбайся ... Перед тем, как говорить, слушай... Прежде чем писать, думай... Перед тем, как тратить деньги, заработай... Перед тем, как молиться, прощай... Перед тем, как делать больно, почувствуй... Перед тем, как ненавидеть, люби... Перед тем, как умереть, живи!
На этом пока всё
Войдите в ОК, чтобы посмотреть всю ленту
57
- Артьом ЖепкоМихайлики
- Вера Давиденко(Шевченко)п.г.т.Шишаки
- Татьяна Lozaсмт. Шишаки