Предыдущая публикация
Левая колонка
Последний визит: 27 авг 2018
Фильтр
Ну что ты не спишь и все ждешь упрямо?
Не надо. Тревоги свои забудь.
Мне ведь уже не шестнадцать, мама!
Мне больше! И в этом, пожалуй, суть.
Я знаю, уж так повелось на свете,
И даже предчувствую твой ответ,
Что дети всегда для матери дети,
Пускай им хоть двадцать, хоть тридцать лет
И все же с годами былые средства
Как-то меняться уже должны.
И прежний надзор и контроль, как в детстве,
Уже обидны и не нужны.
Ведь есть же, ну, личное очень что-то!
Когда ж заставляют: скажи да скажи! -
То этим нередко помимо охоты
Тебя вынуждают прибегнуть ко лжи.
Родная моя, не смотри устало!
Любовь наша крепче еще теперь.
Ну разве ты плохо меня воспитала?
Верь мне, пожалуйста, очень верь!
И в страхе пусть сер
Не надо. Тревоги свои забудь.
Мне ведь уже не шестнадцать, мама!
Мне больше! И в этом, пожалуй, суть.
Я знаю, уж так повелось на свете,
И даже предчувствую твой ответ,
Что дети всегда для матери дети,
Пускай им хоть двадцать, хоть тридцать лет
И все же с годами былые средства
Как-то меняться уже должны.
И прежний надзор и контроль, как в детстве,
Уже обидны и не нужны.
Ведь есть же, ну, личное очень что-то!
Когда ж заставляют: скажи да скажи! -
То этим нередко помимо охоты
Тебя вынуждают прибегнуть ко лжи.
Родная моя, не смотри устало!
Любовь наша крепче еще теперь.
Ну разве ты плохо меня воспитала?
Верь мне, пожалуйста, очень верь!
И в страхе пусть сер
Як пощастило дівчинці в сімнадцять,
В сімнадцять гарних неповторних літ.
Ти не дивись, що дівчинка сумна ця.
Вона ридає, але все як слід.
Вона росте ще, завтра буде вищенька,
Але печаль приходить завчасу.
Це ще не сльози, це квітуча вишенька,
Що на світанку струшує росу.
Вона в житті зіткнулась з неприємістю:
хлопчина їй не відповів взаємністю.
І то чому: бо любить іншу дівчину,
а вірність має душу неподільчиву.
Ти не дивись, що дівчинка сумна ця.
Як пощастило дівчинці в сімнадцять.
Автор: Ліна Костенко
В сімнадцять гарних неповторних літ.
Ти не дивись, що дівчинка сумна ця.
Вона ридає, але все як слід.
Вона росте ще, завтра буде вищенька,
Але печаль приходить завчасу.
Це ще не сльози, це квітуча вишенька,
Що на світанку струшує росу.
Вона в житті зіткнулась з неприємістю:
хлопчина їй не відповів взаємністю.
І то чому: бо любить іншу дівчину,
а вірність має душу неподільчиву.
Ти не дивись, що дівчинка сумна ця.
Як пощастило дівчинці в сімнадцять.
Автор: Ліна Костенко
Обійми мене, ніжна матусю.
Дай послухати пульс твого серця.
Я за тебе, голубко, молюся.
І додому душа моя рветься.
Ти священну любов материнства
В моїй долі посіяла, ненько.
Я бажаю, немов у дитинстві,
Пригорнутись до тебе, рідненька.
Ти в житті моїм стала весною,
Мене віддано вивівши в люди.
Не журися, я - поруч з тобою.
Я щаслива, бо ти мене любиш.
---
Шкода часу, що швидко спливає,
Розлучаючи нас із батьками.
І роки василькові минають,
Відлітаючи за журавлями.
Бережіть, люди, мамине серце.
І даруйте їй радості квіти.
Доки в грудях її воно б`ється,
Хоч великі, але ви - ще діти.
Бережіть свою маму, бо слізно
Доведеться прощення благати,
Коли стане для цього запізно
Й буде нікого вам обі
Дай послухати пульс твого серця.
Я за тебе, голубко, молюся.
І додому душа моя рветься.
Ти священну любов материнства
В моїй долі посіяла, ненько.
Я бажаю, немов у дитинстві,
Пригорнутись до тебе, рідненька.
Ти в житті моїм стала весною,
Мене віддано вивівши в люди.
Не журися, я - поруч з тобою.
Я щаслива, бо ти мене любиш.
---
Шкода часу, що швидко спливає,
Розлучаючи нас із батьками.
І роки василькові минають,
Відлітаючи за журавлями.
Бережіть, люди, мамине серце.
І даруйте їй радості квіти.
Доки в грудях її воно б`ється,
Хоч великі, але ви - ще діти.
Бережіть свою маму, бо слізно
Доведеться прощення благати,
Коли стане для цього запізно
Й буде нікого вам обі
Когда мы были младше 👶Мы прятали руки под рубашку👐 и говорили людям, что потеряли руки.🙆 Перезагружали видеоигры 🎮 даже тогда, когда знали, что проиграем.😝 Спали со всеми игрушками🐰🐼🐭 чтобы никто из них не обиделся.💁В ручке ✒с несколькими цветами⚫⚪🔴🔵 пытались нажать на все кнопки сразу. Самым сложным решением было определить, в какую игру сыграть. 🏃🏃Мы ждали за дверью, чтобы напугать кого-то 🙇а потом уходили,потому что они были там слишком долго.💃Притворялись спящими 😴чтобы нас относили в кровать. 😄Думали, что луна следует за машиной.🌙🚘Смотрели, как две капли💦дождя скатываются по окну и делами вид, что это гонка. 🚘🚖Садились за компьютер 💻чтобы просто порисовать в Paint
На этом пока всё
Войдите в ОК, чтобы посмотреть всю ленту
80
- Натали ИвановаОдесса
- Голубогла- заяОдесса
- Денис СидоренкоОдесса
- Вася НикулескоБелгород-Днестровский