Тато, Таточко, Татусю.
Прошу не йди, залишся з нами..
Благаю, оченята ти відкрий.
Не покидай татусю маму.
Ти так дивився тату,
у очі мамині сумні...
ти так хотів іще кохати,
але не встиг, пішов на вік.
Не відчуваючи тривоги,
не розумівши болі й сліз.
ти так багато хтів би ще сказати
хоча б просто попрощатись..
Хто ж буде любий Тато.. завжди нам співати?
Хто ж обійме Матусю рідненьку?
Хто ж буде її так як ти цінувати?
Хто ж подарує щастя в домі, Тату?
Ніхто.. ніхто не буде посміхатись...
танцювати, розважатись.
Пішов ти тато рано вранці,
не витримало серденько твоє...
Так і не відкрились оченята,
Твої ніжні вуста не сказали прощавай.
А чому рученьки, не обіймуть більше, тату?
Адже справ