Предыдущая публикация
Левая колонка
Последний визит: 13 июл 2021
Фильтр
04:12
Поделилась фотографией
Поделилась фотографией
Дякую, Боже, що рано встаю,
Дякую, Боже, що світ пізнаю,
Дякую, Боже, що можу ходити,
Дякую, Боже, що можу робити,
Дякую, Боже, що чую і бачу,
Дякую, Боже, за долю і вдачу,
Дякую, Боже, і за родину,
Дякую, Боже, за Україну,
Дякую, Боже, що можу терпіти,
Дякую, Боже, що можу любити,
Дякую, Боже, що в Тобі живу,
Дякую, Боже, за ласку Твою.
Дякую, Боже, що світ пізнаю,
Дякую, Боже, що можу ходити,
Дякую, Боже, що можу робити,
Дякую, Боже, що чую і бачу,
Дякую, Боже, за долю і вдачу,
Дякую, Боже, і за родину,
Дякую, Боже, за Україну,
Дякую, Боже, що можу терпіти,
Дякую, Боже, що можу любити,
Дякую, Боже, що в Тобі живу,
Дякую, Боже, за ласку Твою.
Заробітки, заробітки,
Полишала дрібні дітки.
На батьків і чоловіка,
Змарнувала свого віка...
Рвалась гроші заробити,
Щоб їм легше стало жити.
В край далекий полетіла,
Там у наймах й посивіла...
Всі заробки віддавала,
Все для них, що тільки мала.
Щоб нужда їх не торкнулась,
І щоб мама не забулась...
Діти виросли без ласки,
Без співаночок і казки.
Час минав і підростали,
Їх потреби більші стали.
В школі лиш грошей чекають,
Дири так свої латають...
Інститут- бездонна бочка,
Вчився син, а потім й дочка.
Я ж у наймах потерпала,
На навчання заробляла.
А батьки мене просили,
Що старі й не мають сили,
За усім вже доглядати,
Час додому повертати,
Внуки вже роки, як в місті,
І нема від них і вісті...
Полишала дрібні дітки.
На батьків і чоловіка,
Змарнувала свого віка...
Рвалась гроші заробити,
Щоб їм легше стало жити.
В край далекий полетіла,
Там у наймах й посивіла...
Всі заробки віддавала,
Все для них, що тільки мала.
Щоб нужда їх не торкнулась,
І щоб мама не забулась...
Діти виросли без ласки,
Без співаночок і казки.
Час минав і підростали,
Їх потреби більші стали.
В школі лиш грошей чекають,
Дири так свої латають...
Інститут- бездонна бочка,
Вчився син, а потім й дочка.
Я ж у наймах потерпала,
На навчання заробляла.
А батьки мене просили,
Що старі й не мають сили,
За усім вже доглядати,
Час додому повертати,
Внуки вже роки, як в місті,
І нема від них і вісті...
Заробітки, заробітки,
Полишала дрібні дітки.
На батьків і чоловіка,
Змарнувала свого віка...
Рвалась гроші заробити,
Щоб їм легше стало жити.
В край далекий полетіла,
Там у наймах й посивіла...
Всі заробки віддавала,
Все для них, що тільки мала.
Щоб нужда їх не торкнулась,
І щоб мама не забулась...
Діти виросли без ласки,
Без співаночок і казки.
Час минав і підростали,
Їх потреби більші стали.
В школі лиш грошей чекають,
Дири так свої латають...
Інститут- бездонна бочка,
Вчився син, а потім й дочка.
Я ж у наймах потерпала,
На навчання заробляла.
А батьки мене просили,
Що старі й не мають сили,
За усім вже доглядати,
Час додому повертати,
Внуки вже роки, як в місті,
І нема від них і вісті...
Полишала дрібні дітки.
На батьків і чоловіка,
Змарнувала свого віка...
Рвалась гроші заробити,
Щоб їм легше стало жити.
В край далекий полетіла,
Там у наймах й посивіла...
Всі заробки віддавала,
Все для них, що тільки мала.
Щоб нужда їх не торкнулась,
І щоб мама не забулась...
Діти виросли без ласки,
Без співаночок і казки.
Час минав і підростали,
Їх потреби більші стали.
В школі лиш грошей чекають,
Дири так свої латають...
Інститут- бездонна бочка,
Вчився син, а потім й дочка.
Я ж у наймах потерпала,
На навчання заробляла.
А батьки мене просили,
Що старі й не мають сили,
За усім вже доглядати,
Час додому повертати,
Внуки вже роки, як в місті,
І нема від них і вісті...
На этом пока всё
Войдите в ОК, чтобы посмотреть всю ленту
159
- іванка накладюкнадвірна
- наталія гандзюкІвано-Франківськ
- Андрій ПирожукНадворная
8
- Игра "Космо: три в ряд!" - официальная группа160752 подписчика
- Одежда для модниц4751 подписчик
- Вкусная Еда с любовью5575644 подписчика
- Модный приговор1864 подписчика
- Море позитива212005 подписчиков