Левая колонка

Мария Нимченко

Последний визит: 21 фев 2024

Фильтр

Заметки Увлечения

Мария Нимченко

17 июл 2015

Бережіть своіх матерів, виявляйте до них ніжність, турботу і увагу.

Якщо ви не за сотні кілометрів, прям зараз підійдіть до них і несподівано поцілуйте. Особливо, якщо до цього вкрай рідко це робили. Це найменше, чим ви їм можете віддячити за незрадливість материнськоі любові...

Та й життя наше таке непередбачуване та нерідко трагічне, що сьогодні не відчуваєш докорів сумління через своі грубощі в адресу найріднішоі, а завтра просто не буде можливості залікувати поцілунками мамині рани.

Любіть, цінуйте і ініціюйте якнайбільше приводів для щастя матері за її життя. Вона більш, ніж заслуговує на те...

Мария Нимченко

9 мая 2015

До сліз...

Дійсно, Днем Перемоги це вже не назвеш, коли трохи
дорослішаєш і хоча б трохи доходиш до осягнення того, що це швидше чи не
найтрагічніший епізод з історії людства (хоча навіть не епізод, а етап,
зважаючи на масштабність втрат)... Так, начебто дійсно Велика й
Безцінна Перемога. Але відчуття піднесеності та святковий настрій
зникають, коли згадуєш про те, що, за останніми відомостями, у Другій
світовій війні загинуло, щонайменше, 30(!) млн.українців, а всього - 65
млн.людей. Отакою є ціна Перемоги... Підсумок війни тяжкий і сумний. Не
можна забути військових злочинних прорахунків і дій. Пекуча пам'ять
жертв не дозволяє...
Тому, як на мене, святкувати у ці дні якось
ніяк