Левая колонка

Анастасія Бровдій

Последний визит: 22 мая 2017

Фильтр

Заметки Увлечения

Анастасія Бровдій

30 июн 2016

Я егоїстка? Мабуть, ви праві.
І я, бувало, думала про себе.
Тримає час гріхи мої нові,
Коли старі ще відмолити треба.
Я Лицемірка? Що ж, можливо, й так.
Життя навчило маски одягати.
Щоб викупити спокій на п'ятак
Доводилося інколи брехати.
Я надто горда? Вперта, як віслюк?
Якщо і ,так, не вам мене судити.
Я від повчань втомилась і наук,
А ідеально не навчилась жити.
Бездушна я? Жорстока і черства?
Ну що іще там? Це усі провини?
Я визнаю, були й мої слова
Бездушними, жорстокими, черствими.
Були й дороги інколи криві.
Бувало, й зло лишалося за мною.

Анастасія Бровдій

12 авг 2015

Мені хочеться дуже спасибі сказати, За те, що мамуля мені життя подарувала. За те, що змогла ти мене виховати. За те, що всьому ти мене навчила. За те, що ночами часом не спала, За ніжність і ласку, що ти мені дала. За пісні, що в дитинстві мені співала. Улюблена мамо , довше живи. Здоров'я тобі, світлих днів безтурботних. Любов нехай тебе оточує і ніжність.

Анастасія Бровдій

21 апр 2013

Спасибо прошлому, за то что научило многому

Анастасія Бровдій

21 апр 2013

О себе: )Я ніби пташка, тому що весь час хочу в небо... Я перетворююсь на тигра, коли зачіпають мою гордість, коли мені не вдається бути сильною... Я можу бути вітерцем, тому що я розумію його легковажність, я вже була з ним... Я ніби мурашка, коли уявляю світ. Я склянка води, на поверхні якої брижі, дивлячись на які кожен бачить щось інше... Я почуваю, що я шматочок танучого льоду, коли втрачаю миті... Я - прекрасна квітка, мої пелюстки холодні, моє стебло колюче, мій пилок отруйний, але я квітну лише для одного, для кого це все не має значення... Я почуваю, що я скала, коли намагаюся ховати себе, свої почуття, коли треба триматися.... Я стежка у хвилюючу невідомість. Я ніби риба, що намага

На этом пока всё

Войдите в ОК, чтобы посмотреть всю ленту