Вже двадцять п'ять тобі минуло А ти ще зовсім молода, Ти недосвідчена ще, юна, Проте ти сильна й вольова. Україно, хочу побажати. Тобі наснаги і знання, Щоб злі брати пішли за грати, А ти нарешті розцвіла. В тобі ще стільки є талантів, Є море сліз, степи добра, Скинь з себе долю арестантів, Хильни той келих мрій до дна. Розправ ті крила солов'їні Та заспівай пісень сповна, Нехай всі знають, ми єдині, В своєї неньки, ми - сім'я. Нехай почує Схід і Захід. Ми ображати не дамо Оту країну миловидну, Що Україною звемо!