Предыдущая публикация
Левая колонка
Фильтр
ПРИТЧА ПРО СЛІПУ МАМУ І СИНА
Вона приїхала в село
З родини хтось віддав їй хатку.
Лиш Бог те знав, як їм було
Сліпій з малесеньким хлоп'ятком.
Останні крихточки - йому
Сама не раз була голодна.
Усе для нього. Все - синку
Йому б і серце дати згодна.
Він підростав. Її синок
Любов єдина і надія.
А раз хтось кинув вслід смішок:
"Байстрюк незрячої Марії!"
Злом переповнилась душа
Син закричав: "Мені огидна
І сліпота, і бідність ця
Мені за тебе дуже стидно."
Вона не плакала. Лише
Худенькі ручки заломила.
Сказала: "Бог хай береже
Від бід тебе, дитино, мила."
Щоб більш не чути ці слова:
"Байстрюк незрячоїї Марії",
Сказав усім, що сирота
Покинув маму в безнадії.
А потім круговерть життя...
Хіба
Вона приїхала в село
З родини хтось віддав їй хатку.
Лиш Бог те знав, як їм було
Сліпій з малесеньким хлоп'ятком.
Останні крихточки - йому
Сама не раз була голодна.
Усе для нього. Все - синку
Йому б і серце дати згодна.
Він підростав. Її синок
Любов єдина і надія.
А раз хтось кинув вслід смішок:
"Байстрюк незрячої Марії!"
Злом переповнилась душа
Син закричав: "Мені огидна
І сліпота, і бідність ця
Мені за тебе дуже стидно."
Вона не плакала. Лише
Худенькі ручки заломила.
Сказала: "Бог хай береже
Від бід тебе, дитино, мила."
Щоб більш не чути ці слова:
"Байстрюк незрячоїї Марії",
Сказав усім, що сирота
Покинув маму в безнадії.
А потім круговерть життя...
Хіба
На этом пока всё
Войдите в ОК, чтобы посмотреть всю ленту
139
- Зеник СтанькоЯворів
- Галина Амосова(Глова)Яворів
- Богдан КорнилейкоЯворів
- Руслан ТкачукЛьвов