Блакитні очі щирої надії...
Дзвінкий ручай яскравого життя...
В одну жахливу мить розбилися всі мрії
і наша Танічка пішла у небуття...
13 років батьківського цвіту
Пов*янули миттєво назавжди.
І плачуть люди, ідучи по світу,
і ми шепочемо тобі "Прости".
Що ми не вберегли, не догледіли,
що не зуміли захистить тебе,
що ти так швидко в небо полетіла...
Пробач!!! Прости!!! Ми пам*ятатимем тебе...
Ти наше ясне, тепле сонце,
ти наша квіточка, розцвівша навесні...
Ми любим і сумуєм за тобою, Таня...
Летять у небеса скорботи ці сумні...
Пробач!!! Прости...(( (Що ми не вберегли(
Пам*ятаємо, любимо, сумуємо і просто не віримо... 07.12.2010(((