Тая ☼ Зубахина

Буває, часом сліпну від краси. Спинюсь, не тямлю, що воно за диво,– оці степи, це небо, ці ліси, усе так гарно, чисто, незрадливо... Така краса, висока і нетлінна, що хоч спинись і з Богом говори.