ЙШЛА ДО БОГА УКРАЇНА
В материнській вишиванці де вогонь-руїна,
йшла до Бога, рано-вранці, НЕНЬКА-УКРАЇНА
Вітер коси розплітає, в небі чорна хмара,
стала й в Господа питає:
-За що така кара?
Синів вбито в чистім полі, могили як рани,
знову хотять моїй волі одягти кайдани.
Бач калина зажурилась, бо вдовою стала:
Чи я тобі не молилася? Чи я не благала?
Перед ляхом боронила православну віру,
святий хрестик не зронила в холоднім Сибіру.
Дощем збито в полі жито, нема кому жати:
-Скільки мені сльози лити і синів ховати?
Ангел Божий мовить з неба:
-Скоро день настане, хто меча підняв на тебе, на коліна стане!
Свята правда, воля й доля в твоїм домі буде, тільки кату не пробачить ні Бог, а