УКРАЇНА
За що так можна не любити Україну?
За щире серце ,що уміє пробачать?
Чи може за велику українську гідність,
Що вміє свою волю захищать?
Чи що не впала на коліна,
І не схилила голову свою?
А в котрий раз в голос сказала:
"З колін я встала, я на ногах стою!
Нехай я в бідній вишитій сорочці,
За те в жовто-блакитному вінку.
І я ніколи не віддамся тому москальському панку!
У нього сила є, а в мене воля,
Така свята,оспівана в піснях.
Сини мої за неї кров свою пролили,
Тепер вони на небесах...
Мої сини, моя надія!
У кожного із них була велика мрія!
Щоб я, їх ненька Україна,
Ні перед ким не впала на коліна.
Я знаю, що пройдуть роки,
Розквітну я, як вполі квіти.
Стану назавжди на віки,
Країно