Ліна КостенкоТут обелісків ціла рота. Стрижі над кручею стрижуть. Високі цвинтарні ворота високу тишу стережуть.Звання, і прізвища, і дати. Печалі бронзове лиття. Лежать наморені солдати, а не проживши й півжиття!Хтось, може, винен перед ними. Хтось, може, щось колись забув. Хтось, може, зорями сумними у снах юнацьких не побув.Хтось, може, має яку звістку, які несказані слова... Тут на одному обеліску є навіть пошта польова.Художник Олег Шупляк#ЛінаКостенко #ОлегШупляк