Левая колонка

Свєток Свєток

Последний визит: 18 мая 2017

Фильтр

......

Не лякайте мене пеклом - я і так у ньому!!!
Не кричіть мені про волю, бо її нема!
Не пророчте мир, коли говорить зброя!
Очі підніміть!! Агов!! У нас іде війна!! Я – солдат, що бачив все і навіть більше…
Я пройшов таке, про ще не хочу й говорить…
Дякую лиш Богу, що живий лишився…
Але чи потрібно так і далі Україні жить?! Як подумаю про все, то туга огортає -
Потопа в крові і муках рідная земля,
Я воюю мужньо, я спинить це намагаюсь!!
Але краю горю як не було, так й нема… Все що можу - це тримати вірно зброю!
Все що можу - так це до кінця стоять!
Не віддам я рідну Матінку нікому!
Це моя земля! Ви чуєте, чортяки?! ЦЕ – МОЯ!! Не лякайте мене пеклом - я і так у ньому!

Свєток Свєток

8 ноя 2016

Моя сибірска цьоці", - Яків Кутовий
Повім вам про мою цьоці Мілю, шо сі приперла до БорИслава з заробітків в сибіру сімдисєть вошьмого року. Вна була бувша тьоща брата вуйкової невістки стрикового діда. Але то була кубіта! Ніяк не могла сі зігріти і навит літом носила майталаси на ваті, щоправда з дірками на кулінах...

Знала відповіді на вші питаня. А то жи була довго в сибіру, то привезла звіттам дві хороби: алергію і срачку. Алергію на москалів, бо як котрогось виділа, ї зразу нагла кров починала заливати і права рука свербіла страшенно. Бо хтілосі в око му пАльнути. Робила після сибіру в Трускавци і єдного разу хтось ї спитав: "как пройті на вакзал?" А вна якраз тєгнула з санаторію півме