Сьогодні минає 40 днів з дня смерті моєї Галинки-половинки.
Понині в усіх нас невимовний біль у серці, бо все перед очима той страшний день, як Ти назавжди покинула нас. Не можемо змиритися з тим, що ніколи Тебе не побачимо, не почуємо Твоїх теплих слів, не відчуємо турботливих рук. Не можемо повірити, що на віки перестало битися Твоє добре серце.
Ти завжди з таким трепетом чекала Новорічно-різдвяні свята. Ось і цього разу підготувала подарунки на Миколая та Новий Рік, в останні дні свого життя придбала ялинку та прикраси на неї,щоб потішити наших маленьких хлопчиків. Планувала спекти свій фірмовий новорічний торт та готувати кутю на Святвечір.
Не судилось, не дочекалась, моя рідненька…