ШАНОВНІ СКАЛЕЧАНИ.
Люблю Скалу і всю красу її довкіль!
Вона Вітчизною була мені завжди!
Сюди мене тягнуло майже звідусіль,
Тож повернувся я до неї назавжди.
Яка Скала була в минулі ті часи,
Охайна чиста і доволі все красива!
Бо предки були дуже чуйні до краси
І берегли її усі, як справжнє диво!
А.що тепер мої, шановні скалечани?
Що заважає так нам дбати про Скалу?
Ми ж тут живемо і працюєм разом з Вами,
Тож треба нею піклуватись наяву.
Як зараз боляче ходити вулицями,
Де стіни сипляться і валиться усе!
Де вітерець гуляє гарно з папірцями,
Та навкруги, поглянь, засмічуючи все.
Не двірники у всьому цьому винуваті!
Треба навчитися смітити менше всім!
Щоб було чисто тут,як в кожного у хаті.