Предыдущая публикация
Левая колонка
Последний визит: 2 июл 2022
Фильтр
Легенды Закарпатья.
Груз прожитых лет с годами все сильнее накло
няет наши плечи к земле, стираются (или притупляются) события прошлых лет.
Просматривал старые фото, всплывают в памяти давно прошедшие события, когда-то сильно волновавшие меня, пережитые мною или рассказанные друзьями или знакомыми…
Путешествуя в юности по родному краю, я особенно интересовался историями-легендами, связанными с отдельными событиями, старинными замками зданиями и сооружениями необычных форм и архитектуры жизнью наших предков.
В далекие семидесятые прошлого столетия группа Харьковских автотуристов путешествовала по живописным местам Западной Украины. На выезде из города Хуст (Закарпатье) любуясь Доли
Груз прожитых лет с годами все сильнее накло
няет наши плечи к земле, стираются (или притупляются) события прошлых лет.
Просматривал старые фото, всплывают в памяти давно прошедшие события, когда-то сильно волновавшие меня, пережитые мною или рассказанные друзьями или знакомыми…
Путешествуя в юности по родному краю, я особенно интересовался историями-легендами, связанными с отдельными событиями, старинными замками зданиями и сооружениями необычных форм и архитектуры жизнью наших предков.
В далекие семидесятые прошлого столетия группа Харьковских автотуристов путешествовала по живописным местам Западной Украины. На выезде из города Хуст (Закарпатье) любуясь Доли
СКОРИК
(Бувальщина)
Весною 2018 року мені, разом з сім’єю, випала нагода відвідати рідне село Волохівку, що на Вовчанщині Харківської області. Минувши школу ім. Чкалова, і, майже до Зибінського мосту, ми потрапили на якесь дорожне страхіття – чи то танкодром, чи то Марсіанський ландшафт: дорога була «розбита» так, що наше авто повзло майже на череві зі швидкістю 10-15 км за годину, з вирви до вирви. Місцевий житель, до якого я звернувся за поясненням: «Шановний! Який буревій пронісся на цій дорозі?» пояснив, сміючись, що це результат будівництва «стіни» чи паркану на кордоні України та РФ по Риб’ячому шляху, яке ведеться за ініціативою Прем’єр-міністра У
(Бувальщина)
Весною 2018 року мені, разом з сім’єю, випала нагода відвідати рідне село Волохівку, що на Вовчанщині Харківської області. Минувши школу ім. Чкалова, і, майже до Зибінського мосту, ми потрапили на якесь дорожне страхіття – чи то танкодром, чи то Марсіанський ландшафт: дорога була «розбита» так, що наше авто повзло майже на череві зі швидкістю 10-15 км за годину, з вирви до вирви. Місцевий житель, до якого я звернувся за поясненням: «Шановний! Який буревій пронісся на цій дорозі?» пояснив, сміючись, що це результат будівництва «стіни» чи паркану на кордоні України та РФ по Риб’ячому шляху, яке ведеться за ініціативою Прем’єр-міністра У
Як помер Герой України Олександр Степанович Масельский
В інтернеті на «Форумі Харків» один з журналістів написав,що він пише книгу про те, як померли видатні діячі України і просить допомоги про смерть О.С. Масельського, так як він не має таких відомостей.
26 Квітня 1986 року внаслідок злочинних експериментів Російської академії наук був зірваний 4 блок Чорнобильської АС – загинуло біля сотні невинних людей, тисячі отримали великі дози радіації, 115 тисяч сімей держава була змушена переселити з зараженої радіоактивної зони в небезпечні райони. Уряд України виділив великі кошти на будівництво житла та інфраструктури в селі Вільча в 3 км від м.Вовчанська на Харківщині. Влада Харківщи
В інтернеті на «Форумі Харків» один з журналістів написав,що він пише книгу про те, як померли видатні діячі України і просить допомоги про смерть О.С. Масельського, так як він не має таких відомостей.
26 Квітня 1986 року внаслідок злочинних експериментів Російської академії наук був зірваний 4 блок Чорнобильської АС – загинуло біля сотні невинних людей, тисячі отримали великі дози радіації, 115 тисяч сімей держава була змушена переселити з зараженої радіоактивної зони в небезпечні райони. Уряд України виділив великі кошти на будівництво житла та інфраструктури в селі Вільча в 3 км від м.Вовчанська на Харківщині. Влада Харківщи
Чужого горя не бывает
Быль.
Эта история началась в далекие девяностые ХХ столетия и, неожиданно, нашла свое продолжение в этом году , когда я начал работу над составлением своей Родословной. Перебирая старые фотографии семейного альбома , в памяти всплыли давно минувшие события, которые намертво врезались в мой мозг и не давали покоя многие годы.. В 1990 году я поправлял свое здоровье в санатории гЖелезноводска В свободное от процедур воскресенье я решил навестить своего старого друга чеченца из Грозного. Приехав в Аргунь, я пытался найти его дом по адресу, но усилия были безуспешными : все, к кому я обращался за помощью ,только разводили руками .Встретив женщину л
Быль.
Эта история началась в далекие девяностые ХХ столетия и, неожиданно, нашла свое продолжение в этом году , когда я начал работу над составлением своей Родословной. Перебирая старые фотографии семейного альбома , в памяти всплыли давно минувшие события, которые намертво врезались в мой мозг и не давали покоя многие годы.. В 1990 году я поправлял свое здоровье в санатории гЖелезноводска В свободное от процедур воскресенье я решил навестить своего старого друга чеченца из Грозного. Приехав в Аргунь, я пытался найти его дом по адресу, но усилия были безуспешными : все, к кому я обращался за помощью ,только разводили руками .Встретив женщину л
Броня крепка и танки наши быстры!
Спогади танкіста із циклу: «Що не закарбоване
в слові, приречене на забуття» Г.С.Сковорода.Українські прислів’я: «На віку, як на довгій ниві . Вік прожити-не поле перейти» красномовно свідчать, як важко пересічній людині належним чином прожити свій вік, особливо в умовах буремних подій ХХ століття – війн, революцій, голодоморів, віднайти свою єдину стежину і не схибити на узбіччя… Мені випала честь впродовж багатьох років працювати пліч-о-пліч з людиною, яка запам’яталася мені на все життя: завжди зібраний, підтягнутий, життєрадісний, в своїй незмінній шкіряній курточці, в галіфе, в хромових чоботях як влітку, так і в холодні зимові дні на своєму б
Спогади танкіста із циклу: «Що не закарбоване
в слові, приречене на забуття» Г.С.Сковорода.Українські прислів’я: «На віку, як на довгій ниві . Вік прожити-не поле перейти» красномовно свідчать, як важко пересічній людині належним чином прожити свій вік, особливо в умовах буремних подій ХХ століття – війн, революцій, голодоморів, віднайти свою єдину стежину і не схибити на узбіччя… Мені випала честь впродовж багатьох років працювати пліч-о-пліч з людиною, яка запам’яталася мені на все життя: завжди зібраний, підтягнутий, життєрадісний, в своїй незмінній шкіряній курточці, в галіфе, в хромових чоботях як влітку, так і в холодні зимові дні на своєму б
На этом пока всё
Войдите в ОК, чтобы посмотреть всю ленту
91
6
- МАЛЕНЬКИЙ ОСТРОВОК СМЕХА, МИРА, ДОБРА и ЛЮБВИ112108 подписчиков
- Бочково,Волоховка,Караичное,Чайковка-моя Родина!369 подписчиков
- Литературный салон "Страницы книг"499856 подписчиков
- Мудрость времен Психология отношений (статусы)3213698 подписчиков
- Волоховская школа185 подписчиков