Здається , що лиш вчора ,мов ляльку, одягала І бантики до сукні ретельно
підбирала, Плела русяві кіски, до себе пригортала, Про щастя доні милій
я небеса благала. Шкільна пора минула - ти розцвіла мов квітка, Тепер з
тобою будем ми бачитися рідше. Як серцю мами важко кровинку відпускати,
Як хочеться свій досвід тобі в дорогу дати, Крильми завжди від лиха
дитину укривати Порадити , підтримать, щось тихо підказати... Та будеш
ти далеко, вже скоро це засвою, Хоч знай - весь час , маленька, я
подумки з тобою. Прийшла пора , так треба, полинеш ти у люди, Але тепло
домівки у серці завжди буде. Щоб труднощі долати, перемагати, жити...
Хай на дорозі донька лише добро стрічає, Світле кохання