Предыдущая публикация
Левая колонка
Последний визит: 10 апр 2025
Фильтр
Любов не міркує. Не думає й не гадає.
Любов просто любить. Попри все…
Любов не порівнює. Не оцінює й не рахує медалей.
Любов просто любить. Попри все…
Любов не лукавить. Не викручує рук й в ігри не грає.
Любов просто любить. Попри все…
Любов не шукає доказів. Не чекає підтверджень і клятв не жадає.
Любов просто любить. Попри все…
В ній немає гріху. Животворча вона. В ній спасіння для всіх…
© Катерина Когут
Любові всім нам, радості та натхнення! І не лише сьогодні, а щодня! Цілую, обіймаю) 😍💖
Любов просто любить. Попри все…
Любов не порівнює. Не оцінює й не рахує медалей.
Любов просто любить. Попри все…
Любов не лукавить. Не викручує рук й в ігри не грає.
Любов просто любить. Попри все…
Любов не шукає доказів. Не чекає підтверджень і клятв не жадає.
Любов просто любить. Попри все…
В ній немає гріху. Животворча вона. В ній спасіння для всіх…
© Катерина Когут
Любові всім нам, радості та натхнення! І не лише сьогодні, а щодня! Цілую, обіймаю) 😍💖
Забудь слова разючі, руйнівні. Облиш отруйних, злих, лукавих.
Позбудься нищівних, даремних. Відкинь марнотних і облесних.
Залиш собі лишень цілющих, життєдайних…
Нехай слово твоє стане квітучою радістю. Чужими крилами. Чиєюсь надією.
Нехай буде воно рукою допомоги. Теплим дотиком. Ласкавими обіймами.
Нехай слово твоє стане ніжним дзвіночком. Чистим струмочком. Сонячним зайчиком.
Нехай буде воно любові ковтком. Жменькою світла. Зернятком істини.
Нехай слово твоє стане нотою чистою. Водою живою. Веселкою в небі.
Нехай буде воно маяком у пітьмі. Аріадниною ниткою. Шляхом Чумацьким.
Чуєш?.. Нехай слово твоє буде Словом… ЧУЄШ?..
Катерина Когут, 29.11.2017
Ілюстрація – картина Ramunas Naumavicius
Позбудься нищівних, даремних. Відкинь марнотних і облесних.
Залиш собі лишень цілющих, життєдайних…
Нехай слово твоє стане квітучою радістю. Чужими крилами. Чиєюсь надією.
Нехай буде воно рукою допомоги. Теплим дотиком. Ласкавими обіймами.
Нехай слово твоє стане ніжним дзвіночком. Чистим струмочком. Сонячним зайчиком.
Нехай буде воно любові ковтком. Жменькою світла. Зернятком істини.
Нехай слово твоє стане нотою чистою. Водою живою. Веселкою в небі.
Нехай буде воно маяком у пітьмі. Аріадниною ниткою. Шляхом Чумацьким.
Чуєш?.. Нехай слово твоє буде Словом… ЧУЄШ?..
Катерина Когут, 29.11.2017
Ілюстрація – картина Ramunas Naumavicius
СПРАВА, ЯКІЙ ТИ СЛУЖИШ
Розповім чергову історію у продовження теми про людей, які справді вірять в те, що роблять, і вражають своєю невтомністю, силою духу та здатністю долати на Своєму Шляхові перепони, що видаються непоборними пересічній людині.
У сім’ї сільського священника народився хлопчик. Коли виріс, він вивчився на лікаря і почав йменуватися Слупський Микола Євгенович. Чули про такого? Ні? Гарантую, що чули. Ми з вами його знаємо з трилогії Ю.Германа про лікаря Устіменку (саме Слупського автор обрав за прообраз свого героя). Хто ще не читав – матиме приємність відкрити для себе чудову книжку.
Отже, продовжую. І став він не простим лікарем, а золотим.
Знаєте, з тих рідкісних, які
Розповім чергову історію у продовження теми про людей, які справді вірять в те, що роблять, і вражають своєю невтомністю, силою духу та здатністю долати на Своєму Шляхові перепони, що видаються непоборними пересічній людині.
У сім’ї сільського священника народився хлопчик. Коли виріс, він вивчився на лікаря і почав йменуватися Слупський Микола Євгенович. Чули про такого? Ні? Гарантую, що чули. Ми з вами його знаємо з трилогії Ю.Германа про лікаря Устіменку (саме Слупського автор обрав за прообраз свого героя). Хто ще не читав – матиме приємність відкрити для себе чудову книжку.
Отже, продовжую. І став він не простим лікарем, а золотим.
Знаєте, з тих рідкісних, які
ДЕЛО, КОТОРОМУ ТЫ СЛУЖИШЬ
Расскажу очередную историю в продолжение темы о людях, которые действительно верят в то, что делают, и поражают своей неутомимостью, силой духа и способностью преодолевать на своем пути преграды, которые кажутся непреодолимыми рядовому человеку.В семье сельского священника родился мальчик. Когда вырос, он выучился на врача и начал зваться Слупским Николаем Евгеньевичем.
Слышали о таком? Нет? Гарантирую, что слышали. Мы с вами его знаем из трилогии Ю. Германа о враче Устименко. Кто еще не читал – получит удовольствие, открыв для себя замечательную книгу.
Итак, продолжаю. И стал он не простым врачом, а золотым.
Знаете, из тех редких, которые не занимаются самолюб
Расскажу очередную историю в продолжение темы о людях, которые действительно верят в то, что делают, и поражают своей неутомимостью, силой духа и способностью преодолевать на своем пути преграды, которые кажутся непреодолимыми рядовому человеку.В семье сельского священника родился мальчик. Когда вырос, он выучился на врача и начал зваться Слупским Николаем Евгеньевичем.
Слышали о таком? Нет? Гарантирую, что слышали. Мы с вами его знаем из трилогии Ю. Германа о враче Устименко. Кто еще не читал – получит удовольствие, открыв для себя замечательную книгу.
Итак, продолжаю. И стал он не простым врачом, а золотым.
Знаете, из тех редких, которые не занимаются самолюб
РАЗГОВОР С ПОПУТНЫМ ВЕТРОМ
Пока не придумали двигателей, мы с вами были вынуждены жить в унисон с природой – ждать попутного ветра, учитывать погодные условия. Мы согласовывали свои желания с миром и не жаловались на последствия попыток действовать вопреки его ритмам. Но с изобретением двигателей у нас с вами появилась иллюзия, что именно мы – короли мира. “Куда хочу – туда лечу”, да? Мы с вами начали важничать и надуваться, постоянно пытаясь навязать свою волю, которая все чаще начинает напоминать прихоти и бзики.
Мы настолько заякались, что порою даже чувствуем усталость от утверждений, вибрации которых похожи на удары кувалды по скале “Я всего добьюсь”, “Я получу то, что хочу” и другие.
Пока не придумали двигателей, мы с вами были вынуждены жить в унисон с природой – ждать попутного ветра, учитывать погодные условия. Мы согласовывали свои желания с миром и не жаловались на последствия попыток действовать вопреки его ритмам. Но с изобретением двигателей у нас с вами появилась иллюзия, что именно мы – короли мира. “Куда хочу – туда лечу”, да? Мы с вами начали важничать и надуваться, постоянно пытаясь навязать свою волю, которая все чаще начинает напоминать прихоти и бзики.
Мы настолько заякались, что порою даже чувствуем усталость от утверждений, вибрации которых похожи на удары кувалды по скале “Я всего добьюсь”, “Я получу то, что хочу” и другие.
РОЗМОВА ІЗ ПОПУТНИМ ВІТРОМ
Доки не придумали двигунів, ми з вами були змушені жити в унісон з природою – чекати попутного вітру, зважати на погодні умови. Ми узгоджували свої бажання зі світом і не скаржилися на наслідки спроб діяти всупереч його ритмам. Та із винаходом двигунів у нас з вами з’явилася ілюзія, що саме ми – царі світу. “Куда хочу – туда лечу”, так?
Ми з вами почали величатися та надиматися, невпинно намагаючись нав’язати свою волю, яка дедалі частіше починає нагадувати примхи та бзіки.Ми настільки заякалися, що часом навіть відчуваємо втому від тверджень, вібрації яких схожі на удари кувалди по скелі “Я всього доб’юся”, “Я отримаю те, що хочу” тощо.Та є один малю-ю-сенький
Доки не придумали двигунів, ми з вами були змушені жити в унісон з природою – чекати попутного вітру, зважати на погодні умови. Ми узгоджували свої бажання зі світом і не скаржилися на наслідки спроб діяти всупереч його ритмам. Та із винаходом двигунів у нас з вами з’явилася ілюзія, що саме ми – царі світу. “Куда хочу – туда лечу”, так?
Ми з вами почали величатися та надиматися, невпинно намагаючись нав’язати свою волю, яка дедалі частіше починає нагадувати примхи та бзіки.Ми настільки заякалися, що часом навіть відчуваємо втому від тверджень, вібрації яких схожі на удари кувалди по скелі “Я всього доб’юся”, “Я отримаю те, що хочу” тощо.Та є один малю-ю-сенький
На этом пока всё
Войдите в ОК, чтобы посмотреть всю ленту
1752
- Алена Радуга ЗАМУЖЕМг. Выборг (Выборгский район)
- Василиса ВасильеваМосква
- Надежда Прозороваг. Коломна (Московская область)
- ТАНЕЧКА молоковичБобруйск