Горбок землі мовчить,

як все довкола
і огортає душу тихий
жаль,
що не побачимо ніколи
ні Твою радість, ні
Твою печаль.
Нема Тебе, хоч скільки
хочеш клич,
сама печаль повисла над
землею.
У світі серед безлічі
облич
вже не зустріти усмішки
Твоєї.
Не заросте ніколи та
стежина,
що провела Тебе в
останню путь.
Похилиться зажурена
калина
і добрим словом люди
пом’януть.
Скільки не мине часу,
Ти завжди будеш поряд
із нами.
Хай над Твоєю могилою
світить сонце,
жалібно співають
пташки,
а на квітах буде роса –
то пам’ять про Тебе.
Спи спокійно, наша
дорога.
Лебединим пухом хай
буде Тобі земля.