Левая колонка

Галина Зарицкая(Турчанова)

Последний визит: 17 янв 2021

Фильтр

Заметки Увлечения

31 июл 2017

Дорогі мої одногрупники!
Дуже важко передати словами ту вдячність, що я відчуваю за вашу підтримку і допомогу нашій сім'ї.
Ось і двадцять років минуло, як ми закінчили навчання…І тепер я точно
впевнена в тому, що писала вам, коли запрошувала зустрітися п'ять років
тому. Про дружбу зі студентської лави і на все життя. Це про нашу групу,
про вас, мої дорогі одногрупники.

Когось із вас я бачила досить часто.Наприклад, Турчанова щодня))) Наші
рідні куми стали для нас родиною, з ними бачились досить часто. Когось
рідше, когось зовсім не бачила після закінчення навчання.
Але коли біда прийшла в нашу сім'ю, ви прийшли на допомогу. Мій маленький синочок, який отримував разом з нами д

Галина Зарицкая(Турчанова)

6 сен 2014

Письмо украинской матери к матери русского солдата.

Здравствуй! Я не знаю, как к
тебе обратиться. Ты мне не сестра, у нас нет общей родни, не подруга. Мы
никогда с тобой не виделись, но я знаю тебя, и то, что ты есть. Я
увидела тебя в глазах твоего сына. Нет, нет, не пугайся, с ним все
нормально.

Он сидел в большой военной машине, у нас много
таких ездит теперь, серьезный, сосредоточенный, на обочине дороги,
ведущей от России на Мариуполь. Правда весь в пыли, чуть замученный
дорогой и солнцем, и поэтому грустный, сидел, опираясь на автомат,
словно ища в нем поддержку.

В этой машине были все такие,
мальчишки. Одинаковые, с оттопыренными ушами, в светло-зеленой форме, с
пушк