Предыдущая публикация
Фильтр
І навіть душевна ексгумація
Дозволить при комусь воскреснути!
Із поглядів в зрілу симпатію,
З любові у обміни перстнями.
Із попелу райдужним феніксом
Життям вирувати й скидатися,
За смутком завжди буде весело,
За болем завжди буде радісно.
За відчаєм буде відродження,
За зрадою вірність уставами….
Ти серце відкриєш, як лоджію
Комусь, після того як ранили!
Не вічне усе, що з фальшивістю,
Воно поза крапкою стане
Й любовною хтивою «вшивістю»
Забудеться мов й не бувало….
Бо навіть душевна ексгумація
Дозволить при комусь воскреснути!
Із поглядів в зрілу симпатію,
З любові у обміни перстнями...
(с) Леся Семенюк
Дозволить при комусь воскреснути!
Із поглядів в зрілу симпатію,
З любові у обміни перстнями.
Із попелу райдужним феніксом
Життям вирувати й скидатися,
За смутком завжди буде весело,
За болем завжди буде радісно.
За відчаєм буде відродження,
За зрадою вірність уставами….
Ти серце відкриєш, як лоджію
Комусь, після того як ранили!
Не вічне усе, що з фальшивістю,
Воно поза крапкою стане
Й любовною хтивою «вшивістю»
Забудеться мов й не бувало….
Бо навіть душевна ексгумація
Дозволить при комусь воскреснути!
Із поглядів в зрілу симпатію,
З любові у обміни перстнями...
(с) Леся Семенюк
Ти їх зрозумієш, коли підростеш,
Коли усвідомиш батьківство на шкірі…
Й за милю найменшу, й за тисячу верст
Прийдеш чи приїдеш вклонитись уклінно!
Ти вбачиш турботу у кожнім «вдягнись»,
У кожнім «подзвониш, я буду чекати»,
Ти все зрозумієш, коли хтось з дітиськ
Для тебе в батьківство звеличить посвяту.
Ти будеш в вікно задивлятись щомить,
Коли твоє чадо застане десь темінь.
Тоді й зрозумієш чом мама не спить,
Чом мама молитвами шлях твій весь стелить.
У душу холодний обвалиться град,
Коли від невдачі дитя твоє хмуре…
І соромно буде, що сотню порад
Й самі ми від тата бувало не чули…
За кожну сльозинку, за болю лиш грам
Ми світ рознесемо й поставим на вуха…
Ох,
Коли усвідомиш батьківство на шкірі…
Й за милю найменшу, й за тисячу верст
Прийдеш чи приїдеш вклонитись уклінно!
Ти вбачиш турботу у кожнім «вдягнись»,
У кожнім «подзвониш, я буду чекати»,
Ти все зрозумієш, коли хтось з дітиськ
Для тебе в батьківство звеличить посвяту.
Ти будеш в вікно задивлятись щомить,
Коли твоє чадо застане десь темінь.
Тоді й зрозумієш чом мама не спить,
Чом мама молитвами шлях твій весь стелить.
У душу холодний обвалиться град,
Коли від невдачі дитя твоє хмуре…
І соромно буде, що сотню порад
Й самі ми від тата бувало не чули…
За кожну сльозинку, за болю лиш грам
Ми світ рознесемо й поставим на вуха…
Ох,
Ми з тобою солодкими нитями
Зшиті, зв'язані сильними шпицями.
І якщо запитають : «Як міцно?»
Відповім : «Так уперше й на вічність!»
Ми з тобою прикуті не сковано :
Усім тілом, вустами й долонями.
І якщо запитають : «Щаслива?»
- Дай же Бог так до літ моїх сивих!
Протилежні з тобою однаково,
Може доля з'єднала нас знаково?
Запитаєте в чому ж ідилія?
Підкорив він мене, як Бастилію!
(с) Леся Семенюк
Зшиті, зв'язані сильними шпицями.
І якщо запитають : «Як міцно?»
Відповім : «Так уперше й на вічність!»
Ми з тобою прикуті не сковано :
Усім тілом, вустами й долонями.
І якщо запитають : «Щаслива?»
- Дай же Бог так до літ моїх сивих!
Протилежні з тобою однаково,
Може доля з'єднала нас знаково?
Запитаєте в чому ж ідилія?
Підкорив він мене, як Бастилію!
(с) Леся Семенюк
Із присмаком болю, із «гірчем» в нутрі
Корюся питанням, неначе голодна :
Ну, як ми впустили коріння війни
У нашу країну й у світле СЬОГОДНІ???
Чудовий ж бо час, лиш бери і живи…
Так хочеться, справді, та де там, та де там….
Не знаєш чи лишишся завтра в живих
І чий буде далі коханий і тато…
У час відкриттів і новацій стрімких,
Навіщо війна, поясніть, бо не тямлю!?
Напевно, хтось зверху, з поважних отих
На картах у дурника грає життями…
Бо поки ви тиснете руки, мовляв:
«Усе під контролем, бо ми дипломати…»
Без батька лишається соте маля
І в чорній хустині вже тисячна мати!
Чому ж ви в костюмах і в залах ясних,
Коли надпрості у холодних руїнах?
Так боляче, знаєте, бракне аж
Корюся питанням, неначе голодна :
Ну, як ми впустили коріння війни
У нашу країну й у світле СЬОГОДНІ???
Чудовий ж бо час, лиш бери і живи…
Так хочеться, справді, та де там, та де там….
Не знаєш чи лишишся завтра в живих
І чий буде далі коханий і тато…
У час відкриттів і новацій стрімких,
Навіщо війна, поясніть, бо не тямлю!?
Напевно, хтось зверху, з поважних отих
На картах у дурника грає життями…
Бо поки ви тиснете руки, мовляв:
«Усе під контролем, бо ми дипломати…»
Без батька лишається соте маля
І в чорній хустині вже тисячна мати!
Чому ж ви в костюмах і в залах ясних,
Коли надпрості у холодних руїнах?
Так боляче, знаєте, бракне аж
…тоді, коли вже не хотілось шукати,
Коли не росли почуття із грудей,
«Та буде, як буде» - жила з постулатом,
От саме тоді я й зустріла тебе…
Ось так випадково, без задумів й планів,
Без жодних чекань і всіляких підозр.
І знаю тепер, що надсправжнє – останнє,
Останнє кохання, коли все всерйоз!
Коли ти знаходиш таке розуміння,
Де зайві слова, де емоцій фонтан,
Де є компроміси, з ким завше так вільно,
З ким завше так добре, мов ти сам-на-сам.
Хто вірить у тебе й дає тобі сили,
Щоб радо творити , щоб йти по житті…
Я знаю тепер, що таке «особливий»
І знаю чому всі були лиш «не ті»…
Не зовсім й хотілось писати на люди,
Та день твій сьогодні, коханий, рости!
А решта хай буде у
Коли не росли почуття із грудей,
«Та буде, як буде» - жила з постулатом,
От саме тоді я й зустріла тебе…
Ось так випадково, без задумів й планів,
Без жодних чекань і всіляких підозр.
І знаю тепер, що надсправжнє – останнє,
Останнє кохання, коли все всерйоз!
Коли ти знаходиш таке розуміння,
Де зайві слова, де емоцій фонтан,
Де є компроміси, з ким завше так вільно,
З ким завше так добре, мов ти сам-на-сам.
Хто вірить у тебе й дає тобі сили,
Щоб радо творити , щоб йти по житті…
Я знаю тепер, що таке «особливий»
І знаю чому всі були лиш «не ті»…
Не зовсім й хотілось писати на люди,
Та день твій сьогодні, коханий, рости!
А решта хай буде у
...а клекіт років нам лягає на плечі
І стрілка годинника колом іде,
За вечором ранок, за ранком йде вечір -
Сценарій стандартний кожнісінький день.
Дитинство сховається, юність притихне,
І зрілість впаде, мов пальто нам на кисть...
Життя розлітається з часом по крихтах...
І знаєте, мабуть, найбільше болить :
Не те, що ти в юності ставиш десь крапку,
Не те, що шалені моменти промчать...
Лякає, що сивий давно уже татко
Й що мамі не буде уже двадцять п'ять...
(с) Леся Семенюк
І стрілка годинника колом іде,
За вечором ранок, за ранком йде вечір -
Сценарій стандартний кожнісінький день.
Дитинство сховається, юність притихне,
І зрілість впаде, мов пальто нам на кисть...
Життя розлітається з часом по крихтах...
І знаєте, мабуть, найбільше болить :
Не те, що ти в юності ставиш десь крапку,
Не те, що шалені моменти промчать...
Лякає, що сивий давно уже татко
Й що мамі не буде уже двадцять п'ять...
(с) Леся Семенюк
Серце починає битися для двох,
Коли тебе називає хтось «Мама»
І не зможе зрозуміти ніхто,
Як це, коли обіймають руками:
Такими маленькими, з Божим теплом,
Такими тендітними, наче проміння…
Із дітками дім може стати вверх дном,
Та щастя огорне кутки всі і стіни.
З малечою сон пропаде, мов крадій,
Та в ліжечку диво сопітиме в носик,
Ти шовком плестимеш краплинки подій :
Як вперше забігали ніженьки босі,
Як вперше всміхнулося чадо твоє,
Як очки примружило, брівки підняло,
Як грається, спить, як щоранку встає
І вперше в житті белькотить своє «мама».
За пальчик візьме та комашка й аж-аж,
Той дотик до серця проникне, мов струмінь...
Таке полохливе й кумедне маля
Задивиться муд
Коли тебе називає хтось «Мама»
І не зможе зрозуміти ніхто,
Як це, коли обіймають руками:
Такими маленькими, з Божим теплом,
Такими тендітними, наче проміння…
Із дітками дім може стати вверх дном,
Та щастя огорне кутки всі і стіни.
З малечою сон пропаде, мов крадій,
Та в ліжечку диво сопітиме в носик,
Ти шовком плестимеш краплинки подій :
Як вперше забігали ніженьки босі,
Як вперше всміхнулося чадо твоє,
Як очки примружило, брівки підняло,
Як грається, спить, як щоранку встає
І вперше в житті белькотить своє «мама».
За пальчик візьме та комашка й аж-аж,
Той дотик до серця проникне, мов струмінь...
Таке полохливе й кумедне маля
Задивиться муд
загрузка
Показать ещёЛевая колонка
О группе
- Администратор:
Фото из альбомов