Предыдущая публикация
Фильтр
У царька в святих покоях
Знов гармидер хтось накоїв.
Всі ганяють, всі літають.
І швидку вже викликають.
Бо дістав цар чоловіка,
Ледь не вкоротивши віку!
Дав спочатку він землі,
Гроші взяв бо немалі.
А як час настав робити,
То ділки біля корита
Не змогли вділить бабла.
Сума стала замала!
І почали знов доїть,
Бо ж усім потрібно жить.
Чоловік кричав і плакав,
Чоловік благав: "Собака!
Я ж тобі за все башляв!
Ти ж бо дав і знов забрав!
Обіцяв, все буде в маслі!
Вже дістали пики масні!
Де ж Стєпашка ваш ділок!"
І в старого серце "йок"
І упав під ноги Колі!
"Що ж ти Бублич тут накоїв!
Землю де ти продаєш?
І бабло кому даєш?"
"Ви ж самі Царьок писали!
Ви ж самі це дозволяли!"
Мовив Бублич і у плач.
Знов гармидер хтось накоїв.
Всі ганяють, всі літають.
І швидку вже викликають.
Бо дістав цар чоловіка,
Ледь не вкоротивши віку!
Дав спочатку він землі,
Гроші взяв бо немалі.
А як час настав робити,
То ділки біля корита
Не змогли вділить бабла.
Сума стала замала!
І почали знов доїть,
Бо ж усім потрібно жить.
Чоловік кричав і плакав,
Чоловік благав: "Собака!
Я ж тобі за все башляв!
Ти ж бо дав і знов забрав!
Обіцяв, все буде в маслі!
Вже дістали пики масні!
Де ж Стєпашка ваш ділок!"
І в старого серце "йок"
І упав під ноги Колі!
"Що ж ти Бублич тут накоїв!
Землю де ти продаєш?
І бабло кому даєш?"
"Ви ж самі Царьок писали!
Ви ж самі це дозволяли!"
Мовив Бублич і у плач.
У царька в святих покоях
Знов гармидер хтось накоїв.
Всі ганяють, всі літають.
І швидку вже викликають.
Бо дістав цар чоловіка,
Ледь не вкоротивши віку!
Дав спочатку він землі,
Гроші взяв бо немалі.
А як час настав робити,
То ділки біля корита
Не змогли вділить бабла.
Сума стала замала!
І почали знов доїть,
Бо ж усім потрібно жить.
Чоловік кричав і плакав,
Чоловік благав: "Собака!
Я ж тобі за все башляв!
Ти ж бо дав і знов забрав!
Обіцяв, все буде в маслі!
Вже дістали пики масні!
Де ж Стєпашка ваш ділок!"
І в старого серце "йок"
І упав під ноги Колі!
"Що ж ти Бублич тут накоїв!
Землю де ти продаєш?
І бабло кому даєш?"
"Ви ж самі Царьок писали!
Ви ж самі це дозволяли!"
Мовив Бублич і у плач.
Знов гармидер хтось накоїв.
Всі ганяють, всі літають.
І швидку вже викликають.
Бо дістав цар чоловіка,
Ледь не вкоротивши віку!
Дав спочатку він землі,
Гроші взяв бо немалі.
А як час настав робити,
То ділки біля корита
Не змогли вділить бабла.
Сума стала замала!
І почали знов доїть,
Бо ж усім потрібно жить.
Чоловік кричав і плакав,
Чоловік благав: "Собака!
Я ж тобі за все башляв!
Ти ж бо дав і знов забрав!
Обіцяв, все буде в маслі!
Вже дістали пики масні!
Де ж Стєпашка ваш ділок!"
І в старого серце "йок"
І упав під ноги Колі!
"Що ж ти Бублич тут накоїв!
Землю де ти продаєш?
І бабло кому даєш?"
"Ви ж самі Царьок писали!
Ви ж самі це дозволяли!"
Мовив Бублич і у плач.
Дід Колян на кладовищі,
В голові ж то вітер свище.
Збудував там саркофага.
Заробила вся ватага.
Землю й тут вже продають.
От така остання путь.
У душі нема святого.
Продали вже навіть Бога.
А самі біди не знають,
Веселяться і бухають.
Дурять бідних городян.
Так от править наш Колян.
Як в комедії живеться,
Мед-горілка в діда ллється.
А все інше на столі.
Заробили ж на землі!
Мудрий пень дає поради,
Все рахують казнокради.
А Степашка трохи здав,
Нерви деcь не влікував.
Часом є у них проколи,
Вже ж закрались як ніколи.
Часом гублять документи,
Але то таке... моменти!
У цілому ж все окей!
Сміх вже й навіть для курей!
Все маразмом запливає,
Коля ж наш біди не знає.
Розважається старий.
"Мудрий! Щ
В голові ж то вітер свище.
Збудував там саркофага.
Заробила вся ватага.
Землю й тут вже продають.
От така остання путь.
У душі нема святого.
Продали вже навіть Бога.
А самі біди не знають,
Веселяться і бухають.
Дурять бідних городян.
Так от править наш Колян.
Як в комедії живеться,
Мед-горілка в діда ллється.
А все інше на столі.
Заробили ж на землі!
Мудрий пень дає поради,
Все рахують казнокради.
А Степашка трохи здав,
Нерви деcь не влікував.
Часом є у них проколи,
Вже ж закрались як ніколи.
Часом гублять документи,
Але то таке... моменти!
У цілому ж все окей!
Сміх вже й навіть для курей!
Все маразмом запливає,
Коля ж наш біди не знає.
Розважається старий.
"Мудрий! Щ
Наш Степашка у лікарні!
Добре вже злякались парні.
Хоч і биті при кориті,
Хоч натаскані на миті.
Та шапки горять-палають,
Прокурори викривають.
Поки тишком все і нишком,
Та мільйони будуть лишком.
Для Андрюши, і для Проні,
Бо вони всі на долоні.
Для Степашки вже вилазить.
Для Миколки як проказа!
Все на чистому папері!
Не поможуть й другі двері!
В кабінеті не сховатись,
Вже усе! Вже досить гратись!
Веселились ви донині!
Все розкрали у країні,
Все згноїли ви у місті,
А в самих і руки чисті!
Та по лікті ви в багні!
Ви старконівські хруні!
Не поможуть вам вже ліки!
Ви моральнії каліки!
Не поможуть дохтора!
Ви набрались вже добра!
І бабла вже наділили!
Животи собі наїли!
А тепер ідіть-но звідси!
Добре вже злякались парні.
Хоч і биті при кориті,
Хоч натаскані на миті.
Та шапки горять-палають,
Прокурори викривають.
Поки тишком все і нишком,
Та мільйони будуть лишком.
Для Андрюши, і для Проні,
Бо вони всі на долоні.
Для Степашки вже вилазить.
Для Миколки як проказа!
Все на чистому папері!
Не поможуть й другі двері!
В кабінеті не сховатись,
Вже усе! Вже досить гратись!
Веселились ви донині!
Все розкрали у країні,
Все згноїли ви у місті,
А в самих і руки чисті!
Та по лікті ви в багні!
Ви старконівські хруні!
Не поможуть вам вже ліки!
Ви моральнії каліки!
Не поможуть дохтора!
Ви набрались вже добра!
І бабла вже наділили!
Животи собі наїли!
А тепер ідіть-но звідси!
Щось царьок вже в нас не той!
Ніс на звіті він "отстой".
Повний бред і ахінею!
Я товариші "балдєю!"
Скільки можна вже терпіть?
Як так можна далі жить?
Вже шістнадцять років він
Сам поводиться як свин!
І на звітах слово в слово
Все одну чита промову.
Маразматик і хапуга!
Має ще такого ж друга!
Той диктує цю муру!
Я зі сміху скоро вмру!
Позганяли всіх рабів,
Але дехто не захтів!
І посмів просачкувати.
Ледацюг почнуть шукати!
І карати і кричать!
Пальці в двері затискать!
Я хотів спитати діда!
Скільки терпить бідна свита!
Та його пошкодував,
Бо і так би дід збрехав!
Хай він дурить прокурорів,
Сотні вигадав історій.
Хай пояснює ментам,
Де він крав, а де не крав.
Бо вже скоро час розплати!
Кожен з
Ніс на звіті він "отстой".
Повний бред і ахінею!
Я товариші "балдєю!"
Скільки можна вже терпіть?
Як так можна далі жить?
Вже шістнадцять років він
Сам поводиться як свин!
І на звітах слово в слово
Все одну чита промову.
Маразматик і хапуга!
Має ще такого ж друга!
Той диктує цю муру!
Я зі сміху скоро вмру!
Позганяли всіх рабів,
Але дехто не захтів!
І посмів просачкувати.
Ледацюг почнуть шукати!
І карати і кричать!
Пальці в двері затискать!
Я хотів спитати діда!
Скільки терпить бідна свита!
Та його пошкодував,
Бо і так би дід збрехав!
Хай він дурить прокурорів,
Сотні вигадав історій.
Хай пояснює ментам,
Де він крав, а де не крав.
Бо вже скоро час розплати!
Кожен з
Вже троянди посадили
І дорожку постелили.
Бо Марина приїзджає,
А Колянчик зустрічає.
Дід уміє прогинатись
І люб`язно підстелятись.
Місто квітами вкривають,
Бо гріхи за серцем мають.
Так бабла вони скосили,
На мільйончик прикупили
Ще й трояндочок для леді,
Щоб везла привіт для Петі.
Добре знає Коля як!
Підлизатись він мастак!
І дорожку постелили.
Бо Марина приїзджає,
А Колянчик зустрічає.
Дід уміє прогинатись
І люб`язно підстелятись.
Місто квітами вкривають,
Бо гріхи за серцем мають.
Так бабла вони скосили,
На мільйончик прикупили
Ще й трояндочок для леді,
Щоб везла привіт для Петі.
Добре знає Коля як!
Підлизатись він мастак!
Всі летять, біжать і скачуть!
Всі одне і теж товкмачать:
Наш Микола - той ще цар!
Забрехався вже до хмар!
Всі летять, біжать і марять!
Хай-но мізки іншим парять!
Але ж ні! Цей знову звіт!
Забрехав десятки літ!
Мудрий Пень летить і скаче!
Ти злякався, небораче?
Що новенькеє слівце?
Чи запахло гіменце?
Цар читає все, чиатє.
Богу молиться й не знає,
Чи молитись Сатані?
Хто поможе з них мені?
Піддані вже сіли в крісла!
Тільки Бублич Морда кисла
Невдоволено бурчить!
Ой ще мить! Лишилась мить!
Знов брехні осяє царство!
І володарів Канальство!
Всіх довкола знов дурить!
Або ж просто матом крить!
Як у себе в кабінеті!
Як в останнім піруеті.
Вміє всім брехать Колян!
А насправді той болван!
Знов одне і
Всі одне і теж товкмачать:
Наш Микола - той ще цар!
Забрехався вже до хмар!
Всі летять, біжать і марять!
Хай-но мізки іншим парять!
Але ж ні! Цей знову звіт!
Забрехав десятки літ!
Мудрий Пень летить і скаче!
Ти злякався, небораче?
Що новенькеє слівце?
Чи запахло гіменце?
Цар читає все, чиатє.
Богу молиться й не знає,
Чи молитись Сатані?
Хто поможе з них мені?
Піддані вже сіли в крісла!
Тільки Бублич Морда кисла
Невдоволено бурчить!
Ой ще мить! Лишилась мить!
Знов брехні осяє царство!
І володарів Канальство!
Всіх довкола знов дурить!
Або ж просто матом крить!
Як у себе в кабінеті!
Як в останнім піруеті.
Вміє всім брехать Колян!
А насправді той болван!
Знов одне і
Мудрий пень взяв знову ручку!
Я їх всіх ураз проучу!
Бо ж не даром був колись!
І на мене всі велись!
Я директор і учитель!
А тепер я повелитель!
Всіх старконівських рабів!
Всім я мізки вже промив!
І Миколі й його свиті,
Що пасуться при кориті!
Все керую, все малюю
Креслю, пишу і диктую!
А раби все гнуться-гнуться!
Лижуть сраку і не ймуться!
Кажуть, я вже розум втратив?
Хтось за ці слова заплатить!
Я тепер ще ого-го!
Бережу коня свого!
Я ще можу плести чвари!
Я ще гірше, ніж татари!
Для людей простих я пан!
А для мене пан Колян!
Хай весь світ про мене знає!
Хай усюди величають!
За підступнії діла,
Щоб нечиста нас взяла!
Ми тут добре колотили!
Грошенят собі скосили!
І ще довго будем править,
І
Я їх всіх ураз проучу!
Бо ж не даром був колись!
І на мене всі велись!
Я директор і учитель!
А тепер я повелитель!
Всіх старконівських рабів!
Всім я мізки вже промив!
І Миколі й його свиті,
Що пасуться при кориті!
Все керую, все малюю
Креслю, пишу і диктую!
А раби все гнуться-гнуться!
Лижуть сраку і не ймуться!
Кажуть, я вже розум втратив?
Хтось за ці слова заплатить!
Я тепер ще ого-го!
Бережу коня свого!
Я ще можу плести чвари!
Я ще гірше, ніж татари!
Для людей простих я пан!
А для мене пан Колян!
Хай весь світ про мене знає!
Хай усюди величають!
За підступнії діла,
Щоб нечиста нас взяла!
Ми тут добре колотили!
Грошенят собі скосили!
І ще довго будем править,
І
Ліля знову капризує
І Миколку вже не чує!
Каже: "Хочу я квартиру,
Щоб мені ви подарли!
Хочу новеньке авто
І кольє уже не то!
Вже труси усі протерли,
Як мене в покої дерли!
Вся бідова і змарніла!
З вами тільки прогоріла!
Ви пеньки старі дістали!
Ви ж мене так ублажали!
А тепер, де те добро?
Зникло раптом, загуло!
Вже і сил у вас немає
Вже і Мудричок конає!
В кабінеті загниває
І нотації читає!
Вже дістали ці пеньки!
Скоро двинете коньки!
Від пиття і від розпусти!
Вже і піп вам не відпустить
Сотні тисячі гріхів!
Вже один он майже сів
Той спортсмен ваш недотепа
Вірний підданий нардепа!
Так катався по Європі,
Що по шапці скоро схопить!
Ви невігласів зібрали!
Всіх в матні попригрівали!
А тепер ба
І Миколку вже не чує!
Каже: "Хочу я квартиру,
Щоб мені ви подарли!
Хочу новеньке авто
І кольє уже не то!
Вже труси усі протерли,
Як мене в покої дерли!
Вся бідова і змарніла!
З вами тільки прогоріла!
Ви пеньки старі дістали!
Ви ж мене так ублажали!
А тепер, де те добро?
Зникло раптом, загуло!
Вже і сил у вас немає
Вже і Мудричок конає!
В кабінеті загниває
І нотації читає!
Вже дістали ці пеньки!
Скоро двинете коньки!
Від пиття і від розпусти!
Вже і піп вам не відпустить
Сотні тисячі гріхів!
Вже один он майже сів
Той спортсмен ваш недотепа
Вірний підданий нардепа!
Так катався по Європі,
Що по шапці скоро схопить!
Ви невігласів зібрали!
Всіх в матні попригрівали!
А тепер ба
загрузка
Показать ещёЛевая колонка
О группе
Група створена для об'єднання громадян під прапорором Радікальної Партії Олега Ляшка. Потрібно змінювати наш світ на краще, покращити наше місто, наш район.
- Администратор:
Скрыть информацию