І БІЛЬШОГО НЕ ТРЕБА
Думки погукали в далеку дорогу
Той шлях зачекався давно,
Сонечко зверху, волошки під ноги,
Вертаюсь у рідне село.
Там хати старенькі, однолітки віку,
Біжу, не жалію себе ,
Немає асфальту, нічого я звикну ,
Додому і стежка веде.
Акаціі сестри, близнючки в ряду ,
Тіні поклали на хвилі ,
Невже ви впізнали, за це обійму,
Стрункі, піднебесні, красиві.
Маленький хлопчина корівок жене ,
У стійло йдуть неохоче ,
А ось і дідусь, що гукає мене ,
Косу люцерні він точе.
Напише тут вітер, пісню для трав ,
Погляд закину до неба ,
Цю мить я,напевно, вже довго чекав ,
І більшого, Боже, не треба...
14.01.17.