Фильтр
Я – українка!
Горджуся й радію,
Що рідною мовою
Я володію,

Шевченковим словом
Умію писати
Слова мелодійні
І вірші складати.

Я – українка!
Живу в Україні,
На вільній, єдиній
Моїй Батьківщині,

Де все мені в радість:
Ліси і садки.
Озера й річки,
І глибокі ставки,

Лани неосяжні,
І гори, й долини,
Цвіт білосніжний
У лузі калини.

В душі моїй солодко
Грає сопілка,
Бо я з України,
Бо я – українка!
Ще малий, але ж сміливець —
Сам біжить у гай…
Ти, мій хлопче, українець —
Те запам’ятай.
Ще мала, а по барвінок
Вже ходила в гай…
Ти, дівчатко, українка —
Тож не забувай.
Вирина стежина рідна
З теплої трави…
Мати наша — Україна,
Не забудьте ви.
Різні в світі є країни,
Різні люди є у світі,
Різні гори, полонини,
Різні трави, різні квіти.

Є з усіх одна країна,
Найрідніша нам усім,
То — прекрасна Україна,
Нашого народу дім.

Там шумлять степи безкраї,
Наче вміють говорити,
Там ясніше сонце сяє,
Там солодше пахнуть квіти.

Різні в світі є країни,
Гарні є і є багаті,
Та найкраще в Україні,
Бо найкраще в рідній хаті.
Наша славна Україна,
Наше щастя і наш рай,
Чи на світі є країна
Ще миліша за наш край?
І в щасливі й злі години
Ми для неї живемо.
На Вкраїні й для Вкраїни
Будем жити й помремо.
Показать ещё