ЛИСТ ДОДОМУ Чекай мене весняним, теплим ранком Чекай мене, і я тоді прийду Мене тоді і не зупинять танки Щоб повернутись я пройду, війну
Чекай мене коли пектиме сонце Коли температура буде двадцять пять Коли проміння заглядатиме в віконце Я теж прийду коли усі згорять
Чекай мене з опавшим першим листям Коли вже ранком буде холодно тобі І я прийду скрізь кулі золотисті Щоб подивитись в твої очі жовто-голубі
Чекай мене із першими снігами І скрізь роки я всетаки прийду Це все що лиш потрібно мені... мамо Стільки чекатимеш, я й стільки проживу. (Ромасенко С.В.)
Так би хотілось щось зробити Щоб спогад залишити на землі Багато можна справ переробити Лиш гідні можуть бути там одні
Не зразу може бути гідною та справа Та лиш берись,за всі які дають І десь зустрінеться твоя все таки слава Й колись тебе згадають, хоч чучуть (Ромасенко С.В.)
Я не уйду,и ты уж не прогонишь И не за хлопнешь,ты за мною дверь Ведь все что было,ты ведь еще вспомнишь И не забить ведь счастья,ты уж мне поверь
Я знаю трудно,в жизни нам бывает Но вспомнив все, прощаем мы судьбу Ведь тот кто любить,дверь не закрывает Ведь тот кто любит, бросается в борьбу (Ромасенко С.В.)
И снова ты вошла не жданно Как будто снова в первый раз Всегда была ты мной желанна Судьба же разделила нас Теперь у каждого своя Я здесь живу,и ты здесь тоже Когда же вижу я тебя То сердце проницает дрожью У нас все было но исчезло С играла роль свою судьба В одной судьбе нам было тесно Хоть там и было все любя. (Ромасенко С.В)