Предыдущая публикация
Цього не казав нікому,
Від мене не чув ніхто,
Що хочу в село, додому,
Після війни-АТО.
Матуся моя старенька
Синочка чекає там.
Не раз говорив я: «Ненько,–
Як треба – життя віддам».
Але не прийдеться знову
Побачити їй мене.
Під вічним лежу покровом,
Лишивши життя земне.
Не буде моїх конвертів,
Не стріне мене поріг.
Пробач, дорога. Від смерті
Ховатися я не міг.
Душа моя мамі з неба
Шепоче: рідненька, знай –
Життя я віддав, як треба,–
За тебе! За отчий край!
11.05.2017


Присоединяйтесь — мы покажем вам много интересного
Присоединяйтесь к ОК, чтобы посмотреть больше фото, видео и найти новых друзей.
Комментарии 6