ПОКАЙТЕСЯ, ПРОСТІТЬ

Як часто ми, – егоїстично-вперті, –
Лукавимо, біснуємось, мстимо.
І тільки, розлучившись, після смерті,
На цвинтар до коханих спішимо.
ПРИСПІВ:
Покайтеся, простіть... Живим це треба.
Допоки на Землі, а не в землі.
Коли іще не відійшли до неба,
У вирій не злетіли журавлі.
Пробачення просіть, що не дзвонили,
Що не писали довго так листів,
Що більш за все самі себе любили,
Що не вживали підходящих слів.
ПРИСПІВ.
Не плачте, не тужіть біля могили.
Нехай вам душу совість поскребе...
Вони, нас покидаючи, простили.
А ми навряд чи – зможемо себе!
10.05.2017