Стоїть малюк, закривши оченята, На личку рана, куртка вся брудна, До ротика підносить рученята, А у кремл! радіє сатана! Де дівся дім, де іграшки поділись? Де ліжечко, в якому тихо спав? Де теплий плед, під ним із татом грілись, Коли мороз за носика щипав. Де книжечка із добрими казками? Машинки, ними грався з дідусем. А де усе, що так любила мама? Куди, скажіть, поділося усе? Стоїть малюк, не може зрозуміти, Що він зробив поганого комусь. Чому сидять заплаканії діти, І стогне чийсь згорьований татусь. Бабуся в крик і падає на землю, Благає всіх:"Рятуйте, поможіть!" Бо десь отам, у цій руїні темній Її донька з онуками лежить. Це будуть перші згадки із дитинства: Руїни, с