СМЫСЛ СЛОВ.

150. ЧИ ЩЕ ДОВГО ТЕРПІТЕМО
ЧИ ЩЕ ДОВГО ТЕРПІТИМЕ УКРАЇНСЬКИЙ НАРОД ЗЛОЧИНИ РОГУЛЬСЬКИХ ЗРАДНИКІВ?
Скажіть будь ласка українці,
Чому так лембергці живуть.
Немов би ми для них чужинці,
На все Святе для нас плюють.
Та ця ж земля вас народила,
Ви ж український хліб їсте?
Чому ж вам ненька так не мила?
За що її так ц'куєте.
Та і цього вам все замало,
Хто ж спокусив вас так усіх.
Що ви запроданцями стали,
До співвітчизників своїх.
Якого ж греця вам ще треба?
Ви ж українці, як і ми.
Яка ж у вас така потреба?
Жидам і ляхам в холуї
Вернутися немов в Європу
Немає іншого путі.
Чого скажіть ви там забули?
Від кого захисту ждите?
Чому вас тягне у минуле?
Що знов до рабства ви йдите.
Ненашого ви хлопці роду,
Не вже не соромно всім вам?
Самим продати цю свободу,
За кістку клятим ворогам.
Навіщо вірите жидобі,
Отим кривавим хижакам.
Вони планують всих нас вбивати,
Бо не потрібні ми катам.
Ніде не люблять запроданців,
Спитайте ви та будь кого.
Кацапів, ляхів, чи германців,
Чи навіть ворога свого.
Ото ж браточки схаминіться,
Геть виметайтеся кати!
Завжди був захід українським,
Це частка нашої землі.
Нехай усі такі ми різні,
Але ми нація одна.
І тільки віра Православна,
На віки всіх нас поєдна.
А хто не згоден, хто не знами,
Той ворог є, той проти нас.
Тому брати нам з ворогами,
Бій смертний вести повсяк час.